Запрошую до спілкування

      У методичних рекомендаціях щодо національно – патріотичного виховання дітей та молоді містяться наступні пропозиції: «…систематично здійснювати виховання в учнів громадянської позиції; вивчення та популяризацію історії українського козацтва, збереження і пропаганду історико – культурної спадщини українського народу; поліпшення військово – патріотичного виховання молоді, формування готовності до захисту Вітчизни…»
     Шановні колеги! Пропоную вам поділитися своїм досвідом та взяти участь в обговоренні методичної проблеми «Впровадження національно – патріотичного виховання дітей та молоді на уроках та в позаурочний час».

4 комментария:

  1. Формування в учнів ціннісного ставлення до суспільства, держави та до самої себе, відчуття своєї належності до України, усвідомлення єдності власної долі з долею своєї країни, активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції є головною метою національно-патріотичного виховання учнів в процесі шкільного навчання, у тому числі, навчання математики. Це впроваджується при розв'язуванні та конструюванні задач і вправ.
    Ставлячи дидактичну мету, я добираю завдання виховного змісту. Це задачі, що містять історичні дані, відомості про тваринний та рослинний світ України, або задачі з економічним змістом. Наприклад, розв’язуємо задачі (5 клас):
    1. Запаси нафти в Україні - 125 млн. т. Розрахуйте, на скільки років вистачить цих ресурсів при умові, що їх щорічний видобуток становить 5 млн. т ?
    2. Обчисліть, скільки енергії було витрачено при написанні контрольної роботи, враховуючи такі дані: під час писання на 1 кг маси людина витрачає 6,3 кДж на 1 год.
    3. Скласти кошторис на ремонт класної кімнати, якщо потрібно побілити стіни і стелю, а також пофарбувати підлогу. Вартість побілки така: стіни - 0,03 грн. за 1 кв. м, стеля - 0,06 грн. за 1 кв. м, підлога - 1,03 грн. за 1 кв. м.
    На уроках «Геометрія вишиванок» розширяємо знання учнів про культуру українського народу за допомогою українських орнаментів.
    Широкі можливості щодо виховання почуття патріотизму створюються при проведенні тематичних позакласних заходів. Дуже важливо продовжити ознайомлення учнів з іменами та біографіями видатних українських математиків. Наприклад, разом з учнями 9-11 класів провели позакласний захід «Яскрава зірка на математичному небосхилі» про великого вченого Юрія Вороного — одну з найяскравіших особистостей в історії математики кінця XIX — по¬чатку XX ст.
    Вчитель математики Ступаєнко Г.А.

    ОтветитьУдалить
  2. Людмила Сергіївна Бичкова – вчитель англійської мови Гімназії
    Моє педагогічне кредо – нетрадиційний підхід до нестандартного уроку. Враховуючи вікові та психологічні особливості сучасних школярів я намагаюся нестандартними прийомами виконати ті загальноприйняті завдання патріотичного виховання на уроках іноземної мови: виховання почуття добра й поваги один до одного, позитивного ставлення до народу, який говорить іноземною мовою, його культури, зберігаючи повагу до свого народу, любов до Батьківщини й рідної мови та віри в майбутнє своєї країни.
    Відповідно до визначеної проблеми основним у моїй роботі є лінгвокультурологічний напрямок, де головними є “особистість (людина з її мисленням) – мова – культура”.
    Виходячи з глобальної мети оволодіння іноземною мовою, залучення до іншої культури та участі в діалозі культур, вивчення іноземної мови у порівнянні культур, одночасне звертання до мови й культури дозволяють у комплексі більш ефективно формувати культурологічні компетенції учителя, використовуючи його освітній, розвиваючий та виховний потенціал.
    Використовуючи сучасний діяльнісно-особистісно-комунікативний підхід у навчанні іноземної мови, керуюся засадами міжкультурної комунікації; взаємозумовленості навчання й виховання; цілісності та єдності процесу навчання; орієнтації на ціннісні відносини та цілісність.
    Буває парадоксально, але учні середньої школи вивчають, наприклад, символи Об`єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Німеччини, Австрії та Швейцарії але погано знають символіку своєї Батьківщини. Про яку ж гордість може йти мова?! У нашій гімназії поряд з ознайомленням з реаліями англомовних країн вивчають державні символи України засобами іноземної мови. Починається це, коли учні вивчають кольори. В своїй роботі я намагаюся використовувати різноманітні форми й прийоми навчальної й позакласної роботи.
    Виховання патріотизму було й залишається одним з наших головних завдань при роботі над такими темами, як "Моя школа", "Наша країна", "Відомі люди", "Традиції й звичаї", "Спорт", "Музика", "Театр", "Кіно", "Живопис", "Свята" та ін.
    Мною ведеться систематична робота із збору інформації, спостереження, узагальнення, використання країнознавчого матеріалу на уроках англійської мови. Таким чином, у мене напрацьована педагогічна система патріотичного виховання, розрахована для учнів всіх вікових ланок навчання.
    Сутність такої системи полягає в тому, що вона дає широкі можливості для розв’язання завдань сучасної освіти.
    Вивчення краєзнавчого матеріалу здійснюється за наступним планом:
    1 етап "Я і родина" (5-6 клас)
    2 етап "Я і моє рідне місто" (6-7 клас)
    3 етап "Я і мій край" (7-8 клас)
    4 етап "Екологія мого краю" (8 клас)
    5 етап "Я і суспільство" (10-11 класи)
    Я вважаю, що краєзнавчий матеріал повинен стати обов'язковою частиною при вивченні іноземної мови. Краєзнавство створює сприятливі умови для організації різних завдань творчого характеру, застосування в навчальній роботі різноманітних елементів пошуку й дослідження, широкого використання місцевих джерел.
    Можна відзначити наступні позитивні результати:
    — розширюється й збагачується комунікативний досвід, кругозір учнів;
    — покращуються навички з говоріння, читання, розуміння та мовлення;
    — розширюються знання учнів в області культури, історії, географії;
    — учні залучаються до різноманітних форм дослідницької діяльності, розвивається їхня пізнавальна активність, творчий пошук;
    — формуються патріотичні та громадянські якості.

    ОтветитьУдалить
  3. Завдання національно-патріотичного виховання розуміються завжди по різному в залежності від зміни політичного режиму, політичного курсу влади, від змін як пануючої, так і опозиційної ідеології, навіть від суб’єктивних уподобань викладача, його ціннісно-світоглядної орієнтації.
    Істина ж завжди розуміється однаково: як таке твердження, яке відповідає реальному стану речей. І саме тому історія як навчальний предмет переслідує мету наукового викладання матеріалу, тобто такого, який забезпечує пізнання учнями соціальної дійсності, ознайомлення з обґрунтованими за всіма правилами історичними подіями. На цій основі здійснюється також національно-патріотичне виховання на уроках історії. Благодатними в цьому напрямку є багато тем з програмного курсу історії України, наприклад, теми: ”Формування і бойовий шлях Легіону українських січових стрільців,” “Українська революція,” “Бій під Крутами,” “Діяльність народних героїв ОУН-УПА” і ін. Ці уроки є надзвичайно емоційними, хвилюючими. Тут є можливість розкрити таку людську якість, як самопожертва в ім’я держави та нації.
    Історія України, її державності – це не тільки події, а й історичні постаті. На прикладах життя, діяльності і боротьби за державу українських князів, козацтва, видатних гетьманів Б.Хмельницького, І.Мазепи, П.Орлика, цілого українського народу і його найкращих представників  Т.Шевченка, В.Винниченка, М.Міхновського, М.Грушевського, С.Петлюри, С.Бандери, Р.Шухевича  висвітлюється національна гідність нашого народу, його прагнення мати власну державу.
    На уроках історії України учні відчувають зв’язок з рідною землею, історією, культурою народу. Вони відчувають себе частиною української нації. Це відчуття формує у них національне духовне усвідомлення причетності до дальшої долі українського народу, своєї рідної землі. Виховувати любов до свого рідного міста, його традицій, працьовитих людей, пишатися ним – своє малою батьківщиною. І не можна не погодитись зі словами М.Грушевського, який, наголошував, що «Історія рідного краю і рідної країни не перестане бути осередком історичного навчання, і наслідком того є культ рідної традиції, рідної сторони, культ моральних вартостей».
    Кожен вчитель історії ставить за мету виховувати учнів патріотами свого краю, своєї землі – патріотами Батьківщини, засівати зерна любові, поваги до отчого дому, до рідної землі, до України-неньки.

    ОтветитьУдалить
  4. Географія надає надзвичайно широкі можливості для втілення Концепції національно-патріотичного виховання. На уроках географії у будь-якому класі можна звертатися до патріотичної теми, наводити приклади природних явищ і об’єктів України. Особливо сприятливими є курси географії в 8 і 9 класі, які освітлюють природу і господарство нашої країни.
    На своїх уроках я постійно наголошую важливість навчального матеріалу з географії України, адже саме підростаюче покоління відповідає за майбутнє нашої держави.
    Вже з початку курсу географії у 6-му класі я даю завдання, пов’язані з природними явищами в Україні. Наприклад, виписати українські народні прикмети і приказки про погоду; скласти оповідання про подорожі Україною. У курсі «Географія материків і океанів» даю завдання про зв’язки держав інших материків з Україною. У 9 класі постійно задаю проблемні питання, що стосуються складнощів економічного розвитку України та пошуку виходу з кризи. Восени цього року учні 9-х класів виконували проекти, присвячені річницям народження видатних українських географів В. М. Кубійовича, М. І. Туган-Барановського, Г. М. Висоцького тощо.
    Починаючи з 8-го класу, завдання ускладнюю елементами пошукової роботи. У цьому році учень 8-А класу зацікавився етнографією України і взяв участь в міжнародному конкурсі «Традиції енергозбереження народів України та Молдови».
    Крім того, посилюю краєзнавчу складову географії: учні 9-х класів складають екскурсійні маршрути рідним містом та проводять екскурсії. В травні цього року діти провели 2 захоплюючі екскурсії: «Радіоактивний Іллічівськ» та «Дослідження зсувів вулиці Морської» в рамках міської краєзнавчої експедиції «Діалог з містом». В листопаді учні 9-А і 9-Б класу взяли участь у Всеукраїнській експедиції «Україна – моя Батьківщина», представили свої краєзнавчі проекти на міській конференції МАН і обласному конкурсі «Молодь досліджує світ».
    Учням надзвичайно цікаво займатися дослідженням природних, соціальних і економічних явищ нашої держави, адже це значно підсилює зв'язок з рідною землею, любов до Батьківщини та відповідальність за природні багатства нашого краю та наше спільне майбутнє.

    ОтветитьУдалить